http://omdc.zhitomir.ua/
Телефон КУОМКДЦ
22-78-24

Урядова «гаряча лінія»
1545

Управління охорони здоров'я
47-44-22

Міністерства охорони здоров’я
0-800-801-333
ОМКДЦ
Телефон ОМКДЦ
(0412) 47-36-90
(068) 133-53-57

м. Житомир, вул. Пушкінська, 1

Наші підрозділи

Лабораторна діагностика тиреоїдної патології

Патологія щитоподібної залози за своєю поширеністю сьогодні посідає перше місце серед усіх ендокринних захворювань. Тому питання її діагностики та диференціальної діагностики, особливо на ранніх стадіях розвитку, стають щораз актуальнішими не тільки для ендокринологів, але й багатьох фахівців.
Однією із характерних особливостей для щитоподібної залози є поєднання в одного хворого декількох патологічних станів. Передусім це стосується йододефіцитних регіонів.
Не секрет, що загальна увага до патології щитоподібної залози різко посилилась після Чорнобильської катастрофи. Вплив радіації на щитоподібну залозу був вагомим чинником, який ще дотепер приводить до розвитку патології.
Захворювання щитоподібної залози можуть проявлятися порушенням функції та/ або структурно-морфологічними змінами.
Діагностика патології ЩЗ грунтується на данних анамнезу , об’єктивного клінічного обстеження та допоміжних методів дослідження.

Поєднання клінічного обстеження з необхідними допоміжними методами  здатне забезпечити високу надійність  і водночас захистити від помилкових діагнозів.



Лабораторна діагностика

За данними ВООЗ лабораторні дослідження  надають 60-80% діагностичної інформації про хворого.
Оцінка функціонального стану щитовидної залози має значення не тільки для діагностики її захворювань, але і вибору адекватних методів лікування.
Лабораторні методи  поділяються на три основні групи:
1.    визначення гормонів ЩЗ ( Т3,  Т4 ), ТТГ гіпофізу, що свідчить про функціональний стан залози;
2.    визначення концентрації поліпептидів, які синтезуються  у тканині ЩЗ (  тиреоглобулін ТГ, кальцитонін ) і вважаються важливими маркерами онкопатології;
3.    визначення антитіл до антигенів  клітин ЩЗ ( АТ-ТГ, АТ-ТРО,  АТ рТТГ ), що дозволяють діагностувати аутоімунні захворювавння ЩЗ.

Функціональний стан ЩЗ обовязково оцінюють за рівнем гормона гіпофіза –ТТГ.
А найбільшу інформацію отримують при одночасному визначенні FТ4,   FТ3.
Не рекомендують використовувати у діагностиці рівні загальних Т3 і Т4, у звязку з низькою інформативністю , повязанною з вмістом транспортних білків.
ТТГ ,
На сьогодні визнано , що вимірювання ТТГ є більш чутливим тестом для діагностики гіпо- і гіпертиреозу. Це високочутливий і високоспецифічний  ( 90-96% ) маркер.
 Рівень ТТГ дає змогу діагностувати не тільки маніфестні форми гіпо- і гіпертиреозу, а й субклінічні ( приховані ). 
При гіпотиреозі ТТГ підвищується > 4.0 мМОд/л: субклінічна форма 4,0 – 10,0 мМОд/л,  маніфестна форма > 10.0 мМОд/л
При гіпертиреозі  ТТГ зменьшується  <  0,27 мМОд/л    
Показник ТТГ використовують для:
-    контроля ефективності лікування  при використанні антитиреоідної терапії;
-    контроля дози тироксину при  гіпотиреоідних станах
-    диференціальної діагностики захворювань, які супроводжуються затримкою розумового, фізичного або статевого розвитку, аритмією, артеріальною гіпертензією, міопатією, гіпо- та гіпертермією, депресією, алопецією, безпліддям, аменореєю, пролактинемією.
Зниження рівня ТТГ може бути повязане з аденомою гіпофіза і прийомом гепарину, глюкокортикоідів.
Підвищенню рівня ТТГ сприяє прийом сечогінних засобів.

Рівень активності щитоподібної залози корелюється з концентрацією вільного гормону FТ4 . Це надійний  маркер оцінки функціонального стану ЩЗ.
В нормі концентрація FТ4  12,0 – 22,0 пмоль/л
FТ3  3,10 – 6,8 пмоль/л
Слід памятати, що результати лабораторного обстеження можна інтерпритувати тільки в поєднанні з клінічною картиною захворювання, а також данними інших методів діагностики.

Гормональне обстеження при деяких захворюваннях ЩЗ

Тиреотоксикоз з зобом і без
ТТГ  (знижений)
FТ4 (підвищений)
FТ3 (підвищений)
Гіпотиреоз
ТТГ (підвищений)
FТ4 (знижений)
-
Дифузний нетоксичний зоб
ТТГ (норма)
-
-
Вузловий /багатовузловий зоб
ТТГ (норма або знижений)
FТ4 (норма)
FТ3 (норма)
Аутоімунні захворювання
ТТГ (норма згижений підвищений)
Т4 (норма підвищений знижений)
-

Маркери аутоімунних захворювань

Для діагностики аутоімунних захворювань ЩЗ визначають рівень різних аутоантитіл. Найчастіше визначають АТ до ТГ ( антитіла до тиреоглобуліну) і  АТ ТРО ( антитіла до тиреопероксидази). Це маркери будь-якої аутоімунної патології ЩЗ.
Вони виявляються майже  у 70-90% хворих на АІТ,  у 75%  хворих на ДТЗ і не менше ніж 10 %  здорових людей без порушення функції ЩЗ.
Більш спецефічним дослідженням є визначення АТ рТТГ ( антитіл до рецепторів тиреотропного гормону), які виявляються  при дифузному токсичному зобі. Взаємодія антигену (рецептора) з АТ рТТГ призводить до гіперстимуляції ЩЗ.
Цей тест використовують для діагностики ДТЗ , динаміки результатів терапії ДТЗ чи його ремісії.

Маркери онкологічних захворювань

Тиреоглобулін  ( ТГ ) – глікопротеїн ЩЗ, білок з якого синтезуються гормони ЩЗ.  В нормі ТГ виділяється у невеликій кількості в кров. Підвищення показників відбувається при багатьох захворюваннях ЩЗ а також в ранній післяопераційний період. Тому за рівнем ТГ неможливо диференціювати доброякісні і злоякісні захворювання ЩЗ. Визначення ТГ показане  для моніторингу хворих після проведення радикального лікування ( тотальної струмектомії і лікування радиоактивним йодом ) з приводу диференційованого раку ЩЗ. При рецидиві раку або метастазуванні пухлин рівень ТГ підвищений.

Кальцитонін – гормон, що продукується С-клітинами ЩЗ. Високий вміст у крові є важливим діагностичним критерієм медулярного раку ЩЗ. В післяопераційний період досліджується з метою своєчасного виявлення рецидиву захворювання.

Синдром тиреотоксикозу

-Постійна тахікардія або меготлива тахіаритмія
-пароксизмальна миготлива аритмія на тлі синусової тахікардії
-високий пульсовий тиск
-підвищена збудливість , плаксивість, розлади сну
-екзофтальм
-схуднення на тлі підвищенного апетиту
-субфебрильна температура
-мязева слабкість
-порушення менструального циклу аж до аменореї
-невиношування вагітності
-порушення толерантності до вуглеводів , розвиток цукрового діабету.

Симтоми гіпотиреозу

-фізична і розумова втомлюваність, зниження працездатності
-сонливість, мерзлякуватість
-сухість шкіри, ламкість нігтів
-дифузна або гніздова алопеція, рідке волосся  на лобку і в пахвах,
-обличчя набрякле, блідо-жовтяничне
-збільшення маси тіла
-погіршення слуху, осиплість голосу, мова повільна і нечітка
-шкіра холодна і суха, гіперкератози
-жовтяниця долонь, підошв і твердого піднебіння
-температура тіла знижена або на  нижній межі норми.


повернутися назад