http://omdc.zhitomir.ua/
Телефон КНП ОМКДЦ
47-49-19

Урядова «гаряча лінія»
1545

Управління охорони здоров'я
47-44-22

Міністерства охорони здоров’я
0-800-801-333
Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради
Телефон ОМКДЦ
(0412) 47-36-90
(068) 133-53-57

м. Житомир, вул. Пушкінська, 1

Наші підрозділи

Головний біль у практиці сімейного лікаря

ГОЛОВНИЙ БІЛЬ - найбільш  поширений симптом у клінічній  практиці лікаря.

Гострий наростаючий  головний біль  може бути показником  небезпечного для життя  захворювання  та потребує негайного  обстеження і лікування.

Хронічний  біль , що періодично повторюється, додає хворому страждання, знижує розумову та фізичну  працездатність, негативно впливає на відношення у  сім`ї,погіршує якість життя ,
в зв`язку з чим. являє собою серйозну   медико-соціальну проблему.

За  данним  різних епідеміологічних досліджень , головний біль спостерігається у 80 %  працездатного населення європейских країн. З них   у 16% пацієнтів – діагностується мігрень. МІГРЕНЬ - це пароксизмальний стан, що прооявляється нападами  пульсуючого головного болю в одній  половині голови, переважно в очно- лобно-скроневій ділянці, або двобічної локалізації,який супрводжується у переважній  більшості випадків нудотою,іноді  блювотою, фотофобією та  фонофобією. Мігрень  відома людству  більше 3000 років.

За даними різних авторів, розповсюдженість  мігрені складає від 5% до 25%. Жінки  хворіють у 2-3 рази частіше, як  чоловіки. Мігренозний головний біль з`являється у віці до 20 років ,а з 25 до 34 років відмічається пік захворювання. Потім у половини хворих мігрень проходить ,а у іншої половини біль стає меньш інтенсивним. Мігрень є  спадково зумовленим захворюванням.

Якщо  у обох батьків були мігренозні болі , то вірогідність виникнення  мігрені у дітей зростає до 60-90%.Якщо мігренозний головний біль виникає  лише у матері , то вірогідність  виникнення  мігрені у дітей – 72%, а якщо у батька- 20%. Виходячи з цього, мігрень передається  здебільшого по  жіночій  лінії. На частоту та інтенсивнісьть виникнення нападів мігрені впливають різноманітні внутрішні та зовнішні фактори,найважливішим з яких є емоційний  стрес, розрядка після позитивних  або негативних емоцій.

Провокувати напади  мігрені можуть зміни погодних умов ,фізичні навантаження , а також нерегулярне приймання їжі, частіше у  вигляді голодування або приймання деяких харчових  продуктів, збагачених тіраміном (какао, шоколад, горіхи, сир, цитрусові, копченості та ін.). При цьому амінокислота-  тірамін  зв`язує фермент моно –амінооксидазу та викликає зміни судинного тонусу (ангіоспазм). Провокатором болю може бути  алкоголь( особливо червоне  вино, пиво, шампанське), куріння, жіночі статеві гормони, зміна сну у вигляді недосипання  або пересипання. Механізм  розвитку  мігрені  складний і   до кінця не вивчений.Дослідження  останніх років  свідчать про  циклічний  характер процесу, де ведучими механізмами  є  центральні. Біль при цьому, як правило, є наслідком  збудженням афферентних волокон трійчастого нерву.

Перед нападом виникає  наростання рівня мозкової активації , з наступним  зниженням її  під час больової атаки. Одночасно  виникає  активація тригеміно-васкулярної  системи з того чи іншого  боку, що і зумовлює  гемікранічний характер болю.

ГОЛОВНІ КРІИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ МІГРЕНІ:
•    Напади головного болю,що продовжуються від 4 до 72 годин.
•    Наявність двох характеристик із наступних:
 -   однобічна  локалізація, чергування сторін, рідше двобічна  локалізація,
 -   пульсуючий характер,
 -   середня або значна  інтенсивність головного болю, яка порушує повсякденну діяльність,
 -   посилення  болю при фізичному навантаженні.
•    Наявність  навіть одного супроводжуючого симптому:
 -   нудота,
 -   блювота,
 -   фонофобія,
 -   фотофобія.

ВИРІЗНЯЮТЬ ДВІ ОСНОВНІ ФОРМИ МІГРЕНІ :
 -   мігрень без аури ( проста),
 -   мігрень с аурою.

Найчастіше ,у 80% випадків, зустрічається проста мігрень без аури.. Вона характеризується  нападами болю, що відповідають зазначеним критеріям. Для постановки діагнозу повинно бути не меньше  5 нападів у анамнезі. Мігрень з аурою зустрічається у 20% випадків. При асоційованій мігрені больову атаку попереджує  мігренозна аура. При цьому ряд  симптомів  виникають перед нападом або  на висоті болю. Клінічні неврологічні прояви залежать від втягнення  в патологічний процес каротидного або  вертебрального   судинного  басейну. На перебіг хвороби впливають ріноманітні  зовнішні та внутрішні  фактори. Найчастіше страждають  люди з  високою соціальною активністю ,з відчуттям підвищеної внутрішньої тривоги, з високим рівнем вимогливості, достатньою соціальною адаптацією.

ДЛЯ МІГРЕНІ З АУРОЮ  ХАРАКТЕРНО :
 -  повна зворотність  симптомів аури,
 -  жоден із симптомів  продовжується не більше 60 хвилин,
 -  продовжуваність  світлого проміжку між аурою та голвним болем  не перевищує 60 хвилин.

Для постановки діагнозу мігрені з аурою у анамнезі повинно бути  не меньше  2 нападів , відповідно   критеріям. Важливе  значення надається   повторюваності мігренозної аури, її часовим характеристикам, поєднанню з головним болем, а також сімейному анамнезу. У залежності від  характеру фокальних неврологічних  змін ,виникаючих під час аури,вирізняють декілька форм мігрені: 
 -  офтальмічна, 
 -  офтальмоплегічна,
 -  геміпаретична,
 -  афатична,
 -  мозочкова,
 -  вестибулярна,
 -  базилярна або синкопальна.

Найчастіше зустрічається  офтальмічна  форма, для якої  характерна наявність  фотопсій у правому або лівому полі зору, з можливим наступним їх випадінням. Найбільше загрозливою формою мігрені з  аурою є базилярна мігрень .Частіше вона виникає у дівчаток у  пубертатному періоді.Для неї характерна наявність  шуму у вушах,  запаморочення, парестезії у кінцівках, можуть бути фотопсії в бінозальних або бітемпоральних полях зору та  у 30% виникають  втрати свідомості. При вегетативній  формі мігренозний біль поєднується з панічною атакою. Захворювання виникає у пацієнтів з афективними  порушеннями  тривожно- депресивного характеру. Напад починаеться зі звичайної мігренозної атаки, до якої приєднується страх,з`являється  тахікардія, можливе підвищення артеріального тиску , загальна слабкість, поліурія.

ВИРІЗНЯЮТЬ ТРИ ФАЗИ МІГРЕНОЗНОГО НАПАДУ:
  1) продромальна,яка   зустрічається при всіх формах мігрені у 50-70%  хворих,
  2) головний  біль з усіма  його особливостями та супроводжуючими  симптомами ,
  3) фаза зменшення головного  болю,  розбитості, сонливості.
 ДО УСКЛАДНЕНЬ  мігрені  відносять  МІГРЕНОЗНИЙ СТАТУС  та   МІГРЕНОЗНИЙ ІНСУЛЬТ.
  МІГРЕНОЗНИЙ СТАТУС є тяжким  станом ,що потребує  стаціонарного   лікування . Він  проявляється  серією тяжких  ,послідовних нападів,що супроводжуються повторною блювотою. Світлі проміжки між нападами продовжуються не більше  4 годин.
 МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ  частіше виникає при мігрені з  аурою . При мігренозному інсульті симптоми  аури не зникають на протязі
 7 днів, а при нейровізуалізаційному  дослідженні виявляється картина  ішемічного  инсульту .
 Діагностуючи мігрень, необхідно враховувати :
- відсутність зміни «больової сторони», тобто наявність  гемікранії на протязі кількох років на одній стороні,
- виникнення незвичайних по характеру головних болей,
- поступове наростання головного  болю,
- виникнення головного болю ( поза нападом) після фізичного  навантаження,  кашлю,або сексуальної активності,
- наростання або виникнення  симптомів у вигляді нудоти,блювоти підвищеної  температури, стабільної вогнищевої неврологічної симптоматики,
- виникнення  мігренеподібних нападів вперше після 50 років.
 Виникнення цих  симптомів потребує  детального неврологічного обстеження для виключення органічного процесу.
ЛІКУВАННЯ МІГРЕНІ складаєтьсяз з усунення   нападу та  профілактичного  лікування   у  період між нападами. Головними вимогами  до сучасних лікарськмих препаратів є  эфективність ,безпека ,швидка дія.
Для усунення  нападів  мігрені використовують  три групи препаратів:
1) нестероїдні протизапальні препарати.Вони эфективні при легких та середніх за інтенсивністю нападах. Дія цієї групи препаратів направлена  на зменшення  нейрогенного запалення ,пригнічення синтезу модуляторів болю.                                                                    
2) препарати дигидроерготаміну  мають потужну судинозвужуючу дію завдяки впливу на серотонінові рецептори,які знаходяться у  судинній стінці, тим самим попереджують нейрогенне запалення та усувають   мігренозний біль. ДИГІДРОЕРГОТАМІН є неселективним  агоністом серотоніну . Він високо эфективний, зручний у застосуванні,  усуває напади на протязі 20-45 хвилин.
3) селективні агоністи серотоніну мають вибіркову дію на  серотонінові рецептори мозкових судин. СУМАТРИПТАН   усуває найтяжчі напади за  20-30 хвилин, максимум за  1 годину. Препарат проникає  через гематоенцефалічний бар`єр і впливає на інтернейрони стовбуру головного мозку. Препарат швидко досягає терапевтичного рівня  у  плазмі крові, меньше проявляє вазоконстрікторні  дії на коронарні судини, має високу  клінічну эфективність при пероральному застосуванні.
Препарати 2 і 3 груп на даний час відносяться до  базових,що використовуються для усунення  мігренозих нападів.
Головним завданням профілактичного  лікування є зниження  частоти нападів ,зменшення їх інтенсивності, та як наслідок покращення  якості життя в цілому. 
Профілактичне лікування  у період між нападами  проводиться хворим  якщо частота  атак 2  та більше разів на місяць. Продовжуваність лікування складає  2-3 місяці. З цією метою використовують лікарські та  немедикаментозні методи терапії. У якості  немедикаментозних чинників  рекомендують  дієту з обмеженням продуктів, що містять   тирамін, голкорефлексотерапію, масаж комірцевої  зони, водні процедури,  лікувальну гімнастику.  Медикаментозне профілактичне лікування проводиться індивідуально з урахуванням провокуючих  факторів, эмоційно- особистих відмінностей , патогенетичних факторів, супутніх захворювань.
Найбільш  широко використоуються   B-блокатори ,блокатори кальцієвих  каналів, антидепресанти, антагоністи серотоніну, невеликі дози  ацетилсаліцілової кислоти, ноотропні препарати.



повернутися назад